На городі овочів багато.
Їх садили мама й тато.
Щоб ми борщик разом їли,
Та рослини ці хвалил.
Світлана Черниш
На городі овочів багато.
Їх садили мама й тато.
Щоб ми борщик разом їли,
Та рослини ці хвалил.
Світлана Черниш
Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
чи пісня й думка кволі?
Ви чули, раз я завела
жалі та голосіння, –
то ж була буря весняна,
а не сльота осіння.
А восени… Яка журба,
чи хто цвіте, чи в'яне,
тоді й плакучая верба
злото-багряна стане.
Коли ж суворая зима
покриє барви й квіти –
на гробі їх вона сама
розсипле самоцвіти.
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
(Д. Павличко)
Якщо дитину запитати, що вона любить найбільше: цукерки, тістечка або морозиво, я не знаю, що вона відповість. Воно ж все таке смачне! А ще ж є печиво, шоколад, зефір, вафлі, желе, тортики – всього і не злічити! Ні, вибрати щось одне – просто неможливо. Тому що солодощі – це найсмачніша їжа в світі!